Опубліковано: 2011.04.06
Євгенія БільченкоДнепр никуда не течет
Март… Тарахтят вороны… Снег во второй руке.
Пахнет вчерашним кленом в голом больном лесу…
С грузной одышкой катит сталь по Днепру-реке,
Как пожилая дама с климаксом на носу.
Город еще боится первой своей руки
И потому полночи тушит вином кровать.
Хлебные корки крошат суки Осокорки,
И прилетают птицы – душу Днепру клевать.
Март созывает город в гости на горький пир,
Где распивают сладость, сваренную зимой.
В дебрях мини-гостиниц бродит старик Шекспир,
Чтобы найти Джульетту - и отвезти домой.
Бодро бежит маршрутка зайцем без задних ног.
Точка.
Погашен вексель.
Точка.
Оплачен счет.
Что-то во мне осталось от Рождества, сынок…
Небо вдали, как Днепр:
Никуда уже не течет.
30 марта 2011 г.
|
2011 © Євгенія Більченко |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали. 
