укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44184, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.04
Роздрукувати твір

Віктор Балдоржієв

ПЕРВЫЙ…

Вот и первый больной, за ним – первые вести,
Вот и бесы, что в русскую въелись словесность.
Захлебнулись там водкой, возжаждали мести!
Затуманен и тускл взгляд безумный его…
Пусть побудет один – в тишине и покое.
Первый искрится снег, небо здесь голубое.
Богородской травой окурите покои…
И оставьте, оставьте совсем одного!

Хорошо, что исчез он в разгаре сражений!
Холодало… И падали длинные тени…
Хохотал сумасшедший с трибуны на сцене,
Хор безумных из зала ему отвечал!
И метался в бреду он и рвался куда-то,
Изрыгал хрипло маты, то клялся вдруг свято.
И однажды, очнувшись, смотрел виновато
Испуганно в окна… И долго молчал…

Почему, думал, здесь он, что это за местность?
Позади – дикий сон, впереди – неизвестность!
Да, наверное, русская только словесность
Доведет до могилы, лишив сна и сил…
И смотрел он в снега, на березы и ели:
Имитируя жизнь, годы зря пролетели,
Хорошо, что очнулся больным на постели,
Хорошо, что еще никого не убил!

Усмехнувшись, недавнее вспомнил безумье:
Укрепляли в нем злость, озлобляли угрюмо.
Век вчерашний – тяжелые, мрачные, думы,
Век сегодняшний – море и крови, и слез!
Это – весело буйствовал Васька Буслаев,
Эхом здесь отозвался веселый Чапаев…
Светлым ликом мелькнул и исчез Чаадаев
Среди тонких стволов белолицых берез!

Приближался, сгущая спокойствие, вечер,
Принесли и зажгли ему белые свечи.
Хорошо одному – одиночество лечит...
Хорошо излечить себя, вспомнив, как жил!

...Он спокойно уснул, и здесь не было чуда!
О, как много больных к нам прибудет оттуда!
Ему снились – Ремарк, и Уитмен, и Будда,
И – впервые страданьем никто не смутил!

1993 год.

2011
© Віктор Балдоржієв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні