укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.22
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Канчугеза

         
                    Ай, ту, фри –
                     Мы украински «Битлы»!
                     Мы с Параскою вдвоем
                    «Канчугезу» вам споем!
                                      Из народного творчества



Во мне умирают дети,
                          Животные и деревья.
По волчьей степи блуждает
                           Немецкий Сиддхартха – Гессе…
А дед говорил, что встарь,
                            Когда пели «Битлов» в деревне,
Их трудную «Come together!»
                            Меняли на Канчугезу.

А я на углях плясал
                             И на лезвиях звонкой бездны,
Но небо меня держало
                            И почва качала плавно;
На кончиках пальцев веток
                            Трезвонила Канчугеза –
Красивая и простая,
                            Как колокол православный.

Ни пыточный рев орудий,
                           Ни шорох мышей в подвале –
Ничто ее не глушило,
                            Хотя она безоружна;
Потом приходили люди,
                            Плевали и целовали,
И это был явный признак,
                            Что я как поэт – им нужен!  

Теперь они говорят,
                             Что, мол, много во мне апломба,
Что я их не уважаю,
                              Что в лидеры вечно лезу…

И снова грохочут бомбы.
                               В артериях зреют тромбы.
А я, как головорезы
                               Парижские – Марсельезу,
Пою свою Канчугезу –
                               Наивную Канчугезу,
Забытую Канчугезу,
                               Бессмертную Канчугезу…        
                                                                               17 декабря 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні