Олена Пашук***ця пристань без човна і річка ця без броду ніхто тут не рибалив на місяць у воді на березі Нептун неначе карт колоду перетасовує намоклі дні русалки вишивають на рушниках майбутнє русалки за коханим перепливають ніч півнеба затулила хмара-породіля дощі ростуть із неба впадають в Брайтон-біч на очі слайди дому товаришів молочних яких ще пам’ятаєш які тебе вже ні не прищепилась щепа повільно кровоточиш удобрюєш собою гектари чужини ця пристань без човна і річка ця без броду ніхто тут не рибалив на місяць у воді не дерево посадить нікого не народить не побудує дім хтось перетнув межу чужим повітрям дише встає не в тій годині лягає не на ту тут моляться з акцентом тут навіть сни про інше у венах ночі ртуть дощі із ніг збивають і забивають сваї у тіло ампутоване від рідної землі розсипались стожари а десь біжать трамваї у напрямку Балі ця пристань без човна і річка ця без броду ніхто тут не рибалив на місяць у воді витягуєш за чуба себе з останніх потуг лишаючи лиш тінь у власнім кабінеті і речі особисті і свіжі трупи віршів з-під леза олівця ти є? тебе немає бо без човна ця пристань без броду річка ця
|
2010 © Олена Пашук |