укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44190, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.08
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

***

-1-

В столице – дожди.
Мудачка-попса по радио.
Довольные жизнью рожи – в народном «телеке».
И желтый кленовый лист на зеленый гроб
Ложится, чтоб прорасти по весне травой…
И нервы – на той знакомой до колик стадии,
Когда замыкает так, – что не до истерики…
Дружище, родной, скажи, что все это – стеб!
Что ты пошутил над нами, что ты живой!

В столице – туман.
Как ленточки первоклассника
Затянуты узелками у солнца лучики.
С их цедры по капле сцежен кислотный свет…
Душа отказалась верить, что тебя – нет.
Как будто вместо звезды написали свастику
На синем дисплее неба, уже отключенном.
И в «Nokia» у меня – ну, скажи, не бред? –
Твой, с «рожками» пацана за спиной, портрет.

В столице – любофф…
И мерзкие бродят парочки:
Целуют «Макдональдс», трахаются с мороженым…
Я ставлю за упокой, – и твоей свече
В подсвечнике не сидится, как и тебе…
А кто-то считает марки и контрамарочки.
Наверно, «жизнь продолжается» – так положено.
Не горлом и не стихом – непонятно чем –
Я что-то абсурдно в спину кричу судьбе…



-2-

Ночь. Я не сплю. Я брежу.
Мир, – как волчий билет:
Если желаешь шика, – точно получишь шиш.
В птичью – из волчьей – стаи
Честный ушел поэт…
Господи, что мне делать?
Может быть, ты решишь?

Время уходит нафиг.
Время берет свое.
За своего тирана ставит свечу народ…
А над столом кружится пестрое воронье
И поминает брата, кушая бутерброд.

Если ты еще хочешь в спину услышать «Бис!», –
То у богемы нашей, детка, закон простой:
Или лукаво мудрствуй или же е… стебись, –
И тогда они хором
Скажут, что ты – крутой.

Там, на Подоле, плесень желтая на домах;
Как бородой, булыжник синей оброс травой…
Господи, что мне делать, чтоб не сойти с ума,
Чтобы хоть раз услышать голос его живой?!

Город, как водку с кровью, собственный пьет неон.
Слезы томатной Мери катятся в три ручья.
Ну, почему сегодня умер не я, а он?

И почему сегодня умер не он, а я…
                                                 
                                                                          29, 30 августа 2010 г.

2010
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні