Спекотний день. Усі біля води.
Шукають в ній куточок прохолоди.
Хто в бадмінтон, хто в теніс, хто куди,
А хто прийшов, щоб лиш змочити ноги.

Такий тут галас (просто до небес!),
Тут волейбол, тут шахи, водне поло,
Тут конкурси на кращий в хвилях сплеск,
На голосніший писк, на кращий сміх довкола.

І раптом - незбагненна тишина.
Всі погляди зійшлись на побережжі -
Іде піском довершеність сама
У капелюшку, сумочка із шерсті.

У темних окулярах з ланцюжком
Під зонтиком краса ступає пишно.
Спинилась, роздивилася кругом
І усміхнулась дуже симпатично.

Поважно з сумки досягла рушник
І на піску, мов постіль, розстелила,
Зняла халатик, склала його вмить,
І акуратно в сумку положила.

На сумку парасольку натягла,
Уважно всіх, в оцінці, роздивилась
Й не менш красиво на рушник лягла,
Дістала зеркальце й злегка причепурилась.

Навіть жінок тут ревність не взяла,
Усі стояли геть відкривши рота -
На сонечку вмостилася краса,
І тій красі було...чотири роки!