Я вернувся до вас через років імлу.
Через долі круті водоверти.
Я вернувся до вас! Батьку, я вас люблю!
...Завше в пам'яті день вашої смерті.

Що за память така, що з далеких тих літ
Найстрашніще лише закарбила?
Я старався згадати щось краще - у світ
Мене доля-журба поманила.

Я блукав у снігах,де ви були колись,
Шукав відповідь в небі північнім,
Та ваш образ злітав з моїх спогадів ввись -
І здавалося так буде вічно!

Зрозуміти не міг, чом так важко було
Дотягнутись до пам'яті неба
І лише як звалилось усе, загуло,
Осяйнуло мене - не так треба!

Я хотів до вас йти по дорозі не тій,
Що ви в вічність собі протоптали,
А по другій, яку ви під свистом кнутів,
Під дозором катів будували.

І ступив через рів, що між ними зіяв -
І у сні я побачив вас, тату.
"Синку, де ж ти так довго блукав?" -
Спромоглися лише ви сказати.

Ось я поруч із вами! Дорога пряма.
Дай же, Боже, щоб знов не зблудити.
Я вернувся до вас. На Вкраїні - зима,
Та ми мусим до Весни дожити!