укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.23
Роздрукувати твір

Ольга Дубiнянська

Цикл «Мои стихи»

      Цикл «Мои стихи»

               Стихи мои, птенцы, наследники…
                     Арсений Тарковский


               ***

         Настроить душу на веселый лад,
         Забыв печаль и прежние заботы,
         Перелистать все прожитые годы,
         Раскрыв путеводитель наугад.

         Благодарить за каждый миг судьбы,
         Его приняв как лучшее мгновенье
         В истории вселенского творенья,
         Как таинство небесной ворожбы.

         Достигнуть высшей точки откровенья,
         Которое всегда ждало вдали,
         И раствориться не в земной пыли,
         А в строчке своего стихотворенья.
         14.11.09



               

            Мой гений


Продираясь сквозь запрет, через дебри верст, событий,
Попадаю в мир открытий, в небывалый белый свет.

В этой чистой глубине узнаванья удостоюсь,
Всей душой в ответ откроюсь взгляду ясному извне.

Будет белый пароход, будет снежное круженье,
И забытое явленье не проявленных высот.

И в метельной кутерьме междометий, многоточий
Виден, безусловно точен и открыт навстречу мне

Светлый и летящий облик, словно Солнца яркий промельк
В расступающейся тьме.
      29.12.09


      


                                           ***

         Стихами живу и стихами дышу,
         На мир пред собой отрешенно гляжу.
         В глубинах души зеленеет листва –
         Родятся и зреют живые слова.

         Их, словно младенцев, с любовью взращу,
         Как совесть, в мир ложный и мертвый пущу.
         Летите свободно в пределы Земли,
         Несите на крыльях свеченье любви.
         24.11.09






               ***

         В полночный час, когда сознанье спит,
         Внимая чутко слышимому слову,
         Я обретаю ясную основу,
         На ней рождается, растет мой стих.

         В полночный час, когда такая тишь,
         Что даже шелест времени круженья
         Не слышен, радость миросотворенья
         Вливается в мой невесомый стих.

         В полночный час, когда весь мир притих,
         И тишина объятия раскрыла,
         На сотканных из светлых мыслей крыльях
         В полет я отправляю новый стих.
         29.12.09












               ***

         Всей душой стремлюсь на просторы,
         Естества проявляя суть.
         Где-то горы, крутые горы…
         Мне же выпал равнинный путь.

         Высоко-высоко над миром
         Мертвых душ и страстей земных
         Скорбно плачет живая лира,
         Призывая детей своих.

         Отзовусь на призыв далекий,
         Струны сердца настрою в лад.
         И взлетят, словно птицы, строки
         Над равнинами в горний сад..
         24.11.09


               


               ***


                               Мои стихи разбужены зарей,
                               Наполнены, как паруса, ветрами,
                               Окружены сквозными облаками,
                               Влекомы незатейливой судьбой.

                               Мои стихи стремятся в высоту,
                               Где никогда никто из смертных не был,
                               Пронзая словом видимое небо,
                               Приумножают светлую мечту.

                               Когда-нибудь откроют наугад
                               Мою тетрадь, прочтут стихотворенье,
                               И строк заветных тайное свеченье
                               Прольется, словно горний водопад.
                               29.12.09


         



         

2010
© Ольга Дубiнянська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні