вірш-нескладуха


дожився до того що вже не їж
крізь  старі світи  тіла не видно
так і до лиха та й ще одне лихо
в моїй країні п’ятий рік  безвладдя
і вічний оскал чиновника на бюджетну  касу
та  постійні дерибани комунальних земель
з спектаклем  для норовливих лохів
яких звуть зозульками та кличуть козульками
і коли б мені  їхню державну  платню
не відпрацював би і вік  
і були б і у мене добрі гроші


а  такого добра добувши кращого вже не шукав
так ще й  довго пам’ятав  і таке мені добге
адже що попові можна то дякові зась
в моєму місті суддя це  офіра і лице його як у цапа
а дрібність хабарників з містечкової банди
така що вони коли їм треба миттєво знаходять гроші
а таким як я  котрі живуть на одну зарплатню
немає  усім  здається що у цих пташок кігті гострі
а як кігтик в тіло застряг  орел і пропав

я дожився до того що їм  як дають і  роблю як велять
ні свити ні чобіт і до великої побоги немає дороги
в моїй країні не можна звернутися ні до Президента
ні до Прем’єра   ні до депутатів  Парламенту
так само без грошей не знайти ні судів  ні преси
бо ж усі вони   безвладні    і безвідповідальні
я з Божої волі вже продав усе що мав за Союзу
бо я козак не гордун що зароблю те й в кавдун

Кому жартушки а мишці смертушки
вже так шкуру деруть як з сидорової кози
але нашій дружній череді вовк не страшний
еге ж ще не такі сосни ми рубали
в моєму місті корупція і рейдерські  знищення
відбуваються на очах усього світу
у  моєї  країни загарбали державну резиденцію
а заступник голови має незаконний диплом
і такий здібний як віл до корита
і такий добрий хоч у пазуху клади

учителі  і лікарі моїх дітей  та вже святі та божі люди
як не празник працюють  цілодобово
а те що заробили їм вистачає тільки на сіль і оселедця
при цьому в моїй країні чиновники нагороджують
себе черговими преміями  орденами й медалями
а у шкурній боротьбі «за свій бідний народ»
будують палаци  на південному узбережжі Криму
з кількома злітними майданчиками для гелікоптерів
присягаюся що своїми очами бачив
а чи засміюся я ще на кутні
як без хліба і води тижнями
там гнув спину на пахана

а колись  за царя Митрохи   коли людей було трохи
хороший господар  хвалив своїх майстрів
в моїй країні на шулерсько-кидальному розкладі
молоді мільярдери  «втулюють» народу
що вони не паничі  а заробили свій перший мільйон
на випіканні пиріжків та розвантаженні автомобільних шин
збагатів Кіндрат та забув хто його брат
але той же Савка та на других санках

І  ходять з животами як індики переяславські
я щодня серед них ледь ходжу  і прошу  зернинку
і найсумнішим стає те
що в моїй країні інстинкт корупції  став ознакою
національного менталітету  
і з непереборною молитвою  народного плачу
з  мого вола вже десять шкур  зідрали
тому бажаю усім і тобі щоб  минула лиха година

язиче мій язиче лихо тебе миче
в мені ти сидиш а мені добра не зичиш
тому я пропоную  встановити на Майдані Незалежності
гільйотину і відрубати  отакій  державі
немудру голову…
а там на  різдво оживити  усіх трудящих  дітей
якщо ні то язя з пеклом родом
а там з маленької іскри великий вогонь буває