укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.12.30
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Дролечка*



Ты смотришь на мужа, девочка, а он тебе верит, верит…
Наивно и обстоятельно расписаны ваши праздники,
И так же безоговорочно закрыты входные двери,
И что ты за ними делала – теперь уж, какая разница?

И все-то у вас по-старому: и чай, и соленый крекер,
И теплые, темно-синие вечерние разговорчики…
И он тебе улыбается, как бабе базарной – рэкет,
И комната ваша корчится, блистая актерским творчеством.

Что Господом не отмеряно, нет-нет, а добавят люди.
Любовь и семья – две башенки на старом рогатом тереме…
Ты смотришь на мужа, девочка, а он тебя любит, любит
И плачет с такой беззвучностью, – хоть рви на себе артерии.

На ободе нёба желчь кадит от патоки ложной клятвы.
На облаке в небе сад цветет – безумный и поэтический…
Ты пишешь лучом по лезвию, пустив себе кровь на кляксы,
И Бога боишься меньше, чем наземных его учительниц.

Ты смотришь на мужа, девочка, а он тебя мучит, мучит,
Просовывая с привычностью в кармашку ладонь продрогшую.
Киоски пестрят резинками, и бьется звезда в падучей,
И Гарик поет, охрипший весь, старинную песнь про дролечку.

А два сапога непарные наутро меняют стельки.
Постелька в траве застелена, а сердце в земле раздроблено.

Ты смотришь на дролю, бабушка, из гробика колыбельки,
А публика ждет катарсиса и жаждет узнать подробности…
                                                                   21 ноября 2009 г.

2009

"Дроля" - с древнерусского - "милый", "любимый". Название песни Гарика Сукачева.
Стих посвящен божественной киевской аккордеонистке Анне Щербань, исполнившей эту песню.

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні