Вот и всё. Вот и всё - по всему.
Просто нет и не надо.
Даже пустоши - попросту нет,
но на блоках стены,
Подпирающей хрупкие ветви небесного сада,
Нарисован наш мир, где война -
уже после войны.
Там слова
совершенно не связаны смыслами с нами,
Там смолкает своё, превращаясь
в пустое ничьё,
Там живым суждено появиться
и выпасть снегами,
С тех высот, где есть всё и для всех,
но оно - не своё.



* * * Павло ГІРНИК

Людмилі Мазур

От і все. І по всьому.
Немає. Нема і не треба.
Навіть пустки — і тої не буде,
але на стіні,
Що стоїть собі, просто стоїть серед неба,
Намальовано світ, у якому війна
по війні.
У якому не з нами,
в якому слова поза нами,
У якому усе замовкає, бо навіть
своє — нічиє,
У якому судилось побути
і впасти додолу снігами,
Звідти, де надається усім
і нікому нічого не є.