Опубліковано: 2009.08.28
Свiтлана-Майя ЗалiзнякСновидіння Недоброзичливість ніколи не могла узяти верх: до злих вертались їх діла... Омар Хайям 1 Здоровлячи, я чмокнула… Змію. Легке безе. Так прийнято, так модно. Від захвату зомлів у кріслі Вуж. Я полетіла сторчма у безодню… Мій крик на шмаття роздирав імлу: Я вчора таврувала фарисеїв! Тепер і в мене стигма - біля губ. Чмок - ритуал! Душа моя - не з нею. Ще помисли пульсують в унісон, А в слоїку - манер отрута пінна... З дна бездни - Голос: „Це - на зливу сон… Дражливе чорно-біле сновидіння... Воно злиняє, це ж не смуги зебри, Як фанаберці дарувала пук жоржин, Як вітер шарпав парасольку, верби І ніс у бруд калюж аморфний пил…” 2 Зотліла парасоля барви чаю... Безе-цілунок жінка береже. В юрмі - впритул - сім літ не помічає. Повзе образа - кавовим вужем. А я у жмені набираю глею... Долівку мажу... Автентичні сни. Якщо мене нема між крісел - де я? Про це дізнатись маю до весни.
|
2004 © Свiтлана Залiзняк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.