Это страшно - вернуться. Всё тот же с утра почтальон.
И всё тот же газетчик кричит заголовки заметок.
Восемь лет вышивальщик судьбы был тобой увлечён,
Только всё распустил напоследок.
И лишь пара цветастых стежков на твоём полотне.
Но гадать об узорах по нескольким ниткам напрасно.
Снова те же дома обретаются в том же окне.
Возвращаться домой - так ужасно.


*** Ігор Качуровський

Як це страшно – вернутись. Щоранку той самий поштар.
І знайомий газетник так само горлає щоранку.
Вісім літ гаптував твою долю химерний гаптар,
Але все розпустив наостанку.
Лише кілька барвистих ниток на вузькім полотні.
Та недавніх узорів по них не вгадати нікому.
...Знов ті самі будинки стирчать у тім самім вікні
Як це страшно – вернутись додому.