укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.14
Роздрукувати твір

Олена Лазарєва

Странник

***
Не последний, не первый – к чему
Бухгалтерия пошлая эта?
Чудаки – накликаем чуму,
Чтобы пир закатить… А планета  

Ищет солнце. Как сердце – тебя.
Стала тесной чужая орбита,
Вместо шёлка – дешёвая бязь…
Разобью свою чашу – испита.

Вырву с корнем пылающий нерв,  
И что бой, что покой – всё едино.  
Мне уже не до светских манер,  
Вместо памяти – липкая тина…

Лижет веки, грызёт темноту  
Первый лучик – рассвета предтеча…  
Я тебя и с огнём не найду,
А душа: «Будет новая встреча,

Только выдержи, только дождись…»
Ты ушёл – в благодатную просинь.
А у нас – проливные дожди
И застывшая вечная осень…

***
И куда ты опять бредёшь,
Очарованный небом странник?
Принимаешь в ладони дождь –
Он густой, как над полем брани…

Просыпаешься на заре,
Устремляешься сердцем к солнцу.
Травы мокрые в серебре…  
Если кто-то из нас спасётся –  

Может быть, это будешь ты.
Принесёшь на рассвет скитальцем
Хоть краюшку моей мечты,
Хоть пугливую нежность пальцев…

Ты не сможешь ничем помочь
Сердцу грешницы – опустело,
И седая гетера-ночь
Ублажает слепое тело,

Чтобы ты оставался чист,
Очарованный небом странник.
Я сложила свои мечи,
Самый острый – и тот не ранит.

Что-то ищешь, кого-то ждёшь…  
Два крыла не белы – белёсы.
По ресницам стекает дождь –
Очищающий, словно слёзы…

***
Только не надо в губы –
В губы целуют милых…
Пусть будет ласка грубой.
Скользкие, словно мыло,

Взгляды по телу шарят –  
Что, хороша «Наташя»?
Скоро меня поджарят,
Но и тебя туда же.

Знаешь, Аллах всё видит.
Страшно? А мне страшнее.
Стоп. Ничего не выйдет.
Я не хочу нежнее…  

Тот, что меня покинул,
Был как весенний воздух…
Если с тобой не сгину –
Может, успею к звёздам…

Маленький одуванчик
Солнышком на ладони…  
Ты ведь давно не мальчик,
Что же душа не тонет

В боли – слепящей, острой?
Боже! И ты туда же…
Нет. Мне не нужен остров.  
Нет… Отодвинься дальше…

Запах восточных специй –
Пуще небесной кары.
Завтра получит сердце
Новых пробоин пару…

2009
© Олена Лазарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні