Біля річки, якось влітку,
Тільки ранок день почав,
Видра стрінула сусідку -
Лиску, з милим дитинчам.
Повіталися привітно,
Побалакали про те,
Як минає непомітно
Тепле літо золоте...
А мале дивилось хитро,
Усміхалось раз по раз,
Та спитало: -Тітко Видро,
А перетинки у Вас,
Поміж пальців - це навіщо?
В мене ж їх нема чогось?
Не буває, щоб абищо,
Ні для чого, десь - взялось!
- Справа в тім,
маленький друже, -
Видра так відповіла,
- Що люблю я плавать дуже
І щоб швидше я пливла,
Щоб гребла чимдуж якмога,
Щоб летіла у воді,
То, найкраща допомога -
Ці перетинки мої!