укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.18
Роздрукувати твір

Геннадій Семенченко

Семьдесят восемь оборотов.

Семьдесят восемь оборотов



Бал в негритянском районе

Куда ты торопишься,
Старая пластинка?
Это было полвека назад,
А я не успел вытереть с тебя пыль,
И ты хрипло заговорила в набедренном ритме,
Потом вонзила в меня звук трубы
С истошным  наслаждением
Возврата юного солнца,
Пацанов и девчонок,
Соучастницы-Луны,
Говора в камнях днепровской волны
Под чужие танцы,
Под грохот барабанов
Где-то в негритянском
Районе.




Джозеф


От губ твоих
Сто тысяч труб
Торить начнут себе дорогу,
Они сомкнут сто тысяч губ,
В неистовстве угодных Богу.
Торжественно и в унисон
Земным неистощимым звукам
Твой выдох будет унесен
И возвращен к своим излукам.
Еще вольются в этот ход
Вослед кларнетов параллели,
Забудется, который год,
Не вспомнится, как постарели
Моя любовь, моя судьба -
Ложатся горечью под нёбо,
Потом останется труба -
Одна, высокая,
Как небо.

Голландские ветряные мельницы


Так стрекоза
Кружит над  вольницею трав,
Найдя себе в цветах узорное оконце.
Когда я говорил: у музыки нет прав,
Я был не прав – не запрещают солнце.
Как туч края ясны в преддверии грозы!
Мы можем видеть их, и осязать, и слушать,
А тонкий звук времен от крыльев стрекозы
Сильней, чем треск, заламывает душу.
Я знаю, что с грозою сердце обрело:
Иной гармонии оплавок после бури.
У стрекозы моей надломлено крыло,
Но музыка кружит.
Она уже в лазури.

2009
© Геннадій Семенченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні