укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.15
Роздрукувати твір

Вадим Друзь

Из Игоря Качуровского

Память проснулась, вскрыла забытую нишу,
Вызвала эхо вечно живого фантома.
Полные грусти комнаты тёмные вижу
Нашего дома.
Щедро, пучками, в топку бросаю солому.
Красное пламя тени гоняет отсветом.
И набухает, как-то уже по-ночному,
Тьма фиолетом.

Сколько мечтаний вслед уплывает за дымом,
Под вековые стылого ветра напевы,
Контур неясный в мареве неуловимом:
Женщины? Девы?

Вновь арабески холод наносит на окна;
Волк камышами бродит за дремлющим садом;
Льются на землю лунного света волокна
Синим каскадом.

.................................................. .....................

Как бы хотелось благовест слышать порою,
Лозы увидеть крытые снежной фатою,
Снова отдаться комнат вечерних настрою
Вместе с тобою.


*** Ігор Качуровський

Приспану пам’ять щось розбудило, не знати,
Давньодалекі, але живі й незникомі,
Сповнені смутку бачу вечірні кімнати
В нашому домі.
Віхоть за віхтем я підкладаю солому,
Поки червоно в грубі займаються дрова.
І нагусає якось уже по-нічному
Тьма фіалкова.

Скільки тих марень злине струмочками диму,
Поки самотня тліє-горить соломинка,
Легша від диму постать пливе невловима:
Дівчина? Жінка?

Пальмовим листям холод осріблює шиби;
Очеретами вовк переходить за садом;
Тугу містичну місяць пролив на садиби
Синім каскадом.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Так би хотілось слухати дзвін до вечірні,
Бачити лози, сніжною вкриті габою,
Знов завітати в наші кімнати сумирні
Вдвох із тобою.

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні