Хоча не списомет я і не лучник,
Здається, ухопив свій час в огреб.
Отож, якби свині ще й роги жеб,
То все б перетворилося в гадючник.

Гортаю дні життя, немов підручник,
Написаний для власних же потреб.
Можливо я й не згадував усе б,
Якби з нас кожен був життя заручник.

Мй час мене програв у лотерею,
Проциндрив і розтринькав поготів.
Лиха підступність повзала змією.

Куди я поривався, мчав, летів,
Там ти була досяжною, моєю,
А я – заручник власних почуттів.