То скрута чорна, то туга давня
Твоя відмова – моє страждання.
То давня туга, то чорна скрута –
Не розірвати любові пута.

Навіщо скніти у безнадії–
Безсонні ночі, непевні мрії.
У безнадії для чого скніти
ї чи любити, чи не любити.

Звільнитись хочу, змінитись мушу,
В любові іншій омити душу.
Змінитись мушу, звільнитись хочу –
Та знову бачу кохані очі.

Кохані й кляті, байдужі й любі
У сподіванні, надії й згубі.
Байдужі й любі, кохані й кляті –
їх краще зовсім мені не знати.

І знову й знову дивлюсь на тебе,
На зорю ясну у чистім небі.
Дивлюсь на тебе, та чую знову
Моє кохання, твою відмову.