укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.04.20
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Бути

 

                           


                                                                Опріч людей собі ходила...

                                                                  Зі словника Б. Грінченка


1

Наготу вже прикрили... Порвали із мушель намиста.
Прокричали -  про себе - жадання юрми.
Не говоримо з чадом про вчора прозоро, барвисто.
Пливемо від причалів дитячих оман та грищ…

Оминаєм джерела. Заросли стежечки до криниці.
Лиш подеколи лине в тривожний півсон
Цівок тенькання - срібно- молочне -
                                                   об стінки дійниці.
І прокинутись лячно: а раптом – лиш дощ…


2

Я боюся ілюзій. Я отрій зірчастий спивала,
Коли з Вітром ладнала хитляве гніздо поміж хмар.
Уклонилася б низько - прилюдно - тому лиш мольфару,
Що стежу, мов клубок без остюччя, - рівненьку простяг.

Бути - віршів чекати, палити галуззя і листя.
Бути - опріч юрми (і подеколи з нею... ) іти.
Я продовжую бути.
                            Обвиваю веселкою стилос,
Відмахнувшись від ста бутафорських запилених крил.


3

Хлюст лякає мене
                         божевіллям,
                                        безхліб’ям,
                                                        безслав’ям…
Безоглядна довірливість – ключ до іржавих сердець.
Безхребетність бліда грає в піжмурки з ницим нахабством.
Розставляють капкани безліч партій модерних і сект…

Путь прослався увись – у індиговий посвіт пульсарів.
У рокований час запалаю… Без чаду згорю…
Мої очі так схожі на зерня терпкого мигдалю.
Може, ним серед степу колись проросту?... Не зорю
Залишу, не скарби – а тайнопис діянь, пересвідчень…
Його Час підправляв, за присмаку - червоний сарказм.

Я – окремо від світу, бо лиш в цьому вбачаю спасіння
Від облудливих суддів і криводушних присяг.

2009
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні