Даруй мені, Боже, сумління і хисту,
Посріблене стило, сліпих ворогів –
Щоб кулі кресали об хрест чи намисто,
Але не влучали у мушку між брів.

Вкажи мені, Боже, солодкого друга,
Який би не лив на мій сирник медок,
А сина, якщо я погасну за пругом,
Приставив до вуликів, дав молоток.

Щоночі - молитва. По ній у долонях
Зелені клубочки. Від люрексу зблиск.
Куняє снага на підсонні балкону,
Мов кіт муркотливий. Від аркушів - приск.

Я недругів, Боже, замало любила.
У церкву ходила лише на свята.
Мов дівчинка – фенечки , всипала стилос
Не перлами – бісером.
                                Стежка крута…

Пошли мені, Боже, просвітлену музу!
Між цвітом жасмину, акації, лип
Іду над болітцем. Жадання - у вузлик...
До булочки в цукрі метелик прилип.