укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.03.02
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-630

Модернизация совка
самонаигранно тонка:
вчера валет, сегодня туз... твою налево!
Зовёт прокладочный завод
на труд и подвиги, да вот
папье-машёвое сердечко обнулело.

Я сквозь магический портал
в родную школу прилетал
апрельским жаворонком с приторного юга,
но вдоль нащупанной тропы
летели дел моих снопы -
всё расчленёнками, как мятлик из-под плуга.

Мне ни пасхальные сто грамм,
ни тренировка по утрам
держать бутылку с молоком над пастью чада
не нарисуют угольком
процесс, где норов мой влеком
ветрами веры на веранду вертограда.

Установительница норм,
как на заводе номерном,
всех призывает делать деньги заурядно.
Меня привёл к ней сквозь пески
клубок оранжевой тоски,
который сбросила с баланса Ариадна.

Торча от песен Бобби Ви,
взывает к почечной любви
географичка в чёрном платье невезучки.
Чепец в мелу, подол затёрт,
но эту прелесть заметёт
самодостаточность поэта-самоучки.

Аирный корень и алтей
раз в десять дней приносят ей
режимным офисом измученные дети.
Хоть до сих пор она - змея,
иные формы бытия
после заводов номерных не в пиетете.

Плыви, пластмассовый совок,
на тот заветный островок,
где красный пластик конвоируют на зону
и в лицах тощих аистят
сигналы пейджеров летят,
чтоб передать привет свободному масону.

2009
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні