Опубліковано: 2009.01.22
Євгенія БільченкоКлавиши – Евгения Витальевна! Вам письмо? – Какое… – Большое! Где-то за рогом, в шарме и шуме, Вечность чудит, как Ванька случайный. Солнце садится в норковой шубе. Греются руки – мордой о чайник. Дали контрольный. Кликнули якорь. Нарисовались тени на стенах. Это не больно. Даже приятно! В ноты – висками. Пальцами – в тему. Иней на кудрях… «Как там погода?!» Стынет колчан у гуннов и готов. С мира – по нитке. С века – по году: Это разлука…. Или чего там? Тихо, как в детстве, клены стояли. Пахло горелой патокой писем. Ангел прильнул к лопаткам рояля, Словно Поэт – к упадочным высям. Рвутся на елках детские мины… В эту игру играют без боя. Я ухожу в растрепанность мира, Чтобы остаться навек – собою. 14 января 2009 г.
|
2009 © Євгенія Більченко |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.