укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.23
Роздрукувати твір

Ігор Березюк

***

Моя душа опять к тебе стремится,
Моя душа - Сияющая Птица.
На миг соприкоснутся наши лица,
Душа проснется и наполнит плоть,
И будет все, как повелел Господь.
И будет вечер длиться бесконечно,
И соберутся у огня предтечи
Решать за нас кому куда идти
Л наши все благословят пути.

И каждый станет искрою небесной,
И отражаясь в облике телесном,
Вернется к самым звездным родникам,
С которых начинается река.
Она рекою нашей жизни станет,
А в час, когда исчезнут берега,
Мы растворимся в Вечном океане.

Я чувствую вкус соли на губах,
Я крылья ощущаю за спиною,
Пусть ангелы смеются надо мною,
Я  -  человек и что таить греха:
Мне не подняться над своей судьбою,.
Когда меня не. узнает судьба.
 
Моя любовь, благослови меня,
Я был рожден, я выстрадан тобою.
Я - ветер, ты - желание огня,
Не стань владыкой и не будь рабою.
Моя любовь, благослови меня.

Еще не время райских звонарей,
Дорога в ад проходит где-то рядом,
И оттого опасней водопады реки моей.
Не смей не доверять!
Когда на скалы понесет стремнина,
За поворотом выйдем на равнину
И может с грустью будем вспоминать,
Когда Всевышний рассмеется в спину.

Мы дети Космоса - и в нас его печать,
В него вливаются однажды наши реки,
Мы постигаем радость и печаль.
И этот свет... Отныне и вовеки!
Моя Любовь! Не пощади меня!

2006
© Ігор Березюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні