Опубліковано: 2008.09.05
Євгенія БільченкоБездна Ты был попсовой моей элегией, Попыткой лезвия Без оружия. ... И снова громко пела Аллегрова Что-то банальное О дружбе. Дружба между мужчиной и женщиной – Здешняя разновидность экзотики. С трибун политики бряцают жезлами И падают листья дождя на зонтики. И улица, вечная курица, жмурится, Себя подстилая под наши пятки. Мой Ахиллес! Мой Илья Муромец! Ты был – среди игравших в прятки. Из всех незадачливых соблазнительниц Жизнь – самая незадачливая. Небо прядется сквозными нитями... Дергаю их потихоньку... Дальше что? Наверно, уже не боюсь ни снега я, Ни вслед за снегом грядущей оттепели. Ты был анонимным моим Онегиным: Сплошной банальностью Без отчества. И снова божеское радение Падает воском с чужих ладоней... Ты был великим моим падением Попыткой пропасти Без... бездонней Всех. 23, 30 августа 2008 г.
|
2008 © Євгенія Більченко |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.