укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-397


Есть потребители,
заметные только роем.
Дабы их не обидеть,
скажем: социума крупицы.
Мы же с Вами -
немного иного покроя:
Наш алфавит начинается
не с аиста, а с амбиций.
Я б никогда не путал
с Аристофаном Овидия,
помнил усопших бардов
привычки и репертуары,
но если оно мне не надо
тысячу лет даже в виде
весточки на хвосте
летающей капибары?..
Будьте горды,
что с любым Кузьмой Поликарпычем
Вас пропускают
в разные констурбатории:
страшненькое лицо,
визитной ставшее карточкой -
это здорово!

А я до сих пор теряюсь
в узоре молекул кремния;
стоит ли грезить хотя бы
о персональной гробнице?
Поэтов сперва номинируют
хоть на филькину премию,
а уж потом водят слушать
всяких там Городницких.
Всё, что сейчас я помню -
ступенчатый зал колонный,
бархат бордовой кулисы
да партер синклиналью...
Вы пережили войну.
А я был таким голодным,
что проглотил бы маэстро
с его благоверной Налью.
Может, в порядке закона
мальчикам в мегаполисе
велено прятаться
в молекулярных узорах
и становиться личностями,
когда исполнится
дважды сорок?

Диву даются
посредственные студенты:
Лев, чёрт возьми,
а жуёт лошадиный клевер!
Прогоготал, промяукал,
проржал дивиденды,
ну, а теперь-то как
отказать королеве?
Вот и пришлось лететь,
встречные плавя кометы.
Только у нас рабсила
покладистая такая:
бежать за кассетой в ЦУМ,
потом назад километр -
и получить за это
чашку остывшего чая.
Знаете - наступает день,
когда паровоз не тянет
приказы, капризы и прочую
икебану с туей.
Пусть отныне для Вас
крепенький, пухлый нефтяник
таскает стулья.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні