oто гоже й негоже вмерще
пробере одне до одного
бо мете помелом  дебело
от воно вже шельмо холеро
розперезане горе з  усього
ой  моргне вогнем прометеєве
ой мелькне хвостом розбещене
посереблене    поле   едемне

з молоком йде й реве той телепень
що  до тролей зве мене: «гей-бо»
вхопе мед  ще й теплом простроме
ще й рожево змеле мережене  
понесе веретено-скелетне
безперечно розверне  черевом
все  ж ловкенько догоне  голос
все ж скромненько зведе мене в  лоно

молоде не  зморгне джерело
бо озерце  сопе мов мертве
хоч все небо дозволе  моментом
й помозоле гемонське деко
превелебне  з    перевеслом
зореносне  побреше одненьке
переможе вогнем померхле

ще ж бо хльосне усе необмежене
щоб орел не зжер це  зеренце
розперезане сонце велесне
розведе хмелем  тепле серце
ой ой ой  розведе скверне черево  ¬¬
той то герб хрестом перечепле
бо Оверко не може без свого
що росте ще й регоче весело
коверкот в це «фе!»  не пощезне
розгребе  ще й розморе пекло
ще й едем  онове небо

все одно  перебоже  всеземне  
перевеслом     полосне  всевольне
розгребе  перепере  добренько
перед  велетнем все  безсмертне
перемне  ще й все  холерне
млосне гейзером перехлепче
солоденьке добреньке  скромненьке
ще ж бо хльосне колос в чоло
помороче прострелене серце
дзень-дзелень  
дзень-дзелень  
дзень-дзелень