укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.05.19
Роздрукувати твір

Сергій Татчин

Перший Сніг

Санітари-суки ламали руки,
годували пігулками, били в пах,
рахували на тілі свої ж зарубки,
таврували твій голос в моїх губах.
Діловито знущалися – за кохання! –
об підлогу розбили у кров лице.
Вкарбувалася ніжність…
і ще…
останнє…
заґратовані вікна… земля-яйце…

За болючі пухлини в суглобах вулиць,
за осмислення світла і страх пітьми,
за надрив, за припухлість озимих вилиць,
за наївність – що я вже не я, а – ми.
За тепло, що, приміром, у птахи-крихи,
у одному із пазлів клітини-скла,
імплантується в звичне чекання криги,
чи в мовчання, чи в пісеньку: blah-blah-blah.
За співзвуччя…

Над вимерлим пеклом двору
нависають вагітні черева хмар.

У замків і засовів достатній кворум,
щоб із осені в зиму ввійти ридма.

...Через мури із лісу нанесло хмизу,
шкаралупа планети взялась вапном.
Божий світ поділився на „зверху” й „знизу”,
і у кожної речі розверзлось дно.
І на самому споді забився вогник,
ніби крихітна свічка тремтить в руці...

На сусідньому ліжку Мазепа стогне,
бо йому ні до чого безодні ці.
І за це санітари шукали вени
і по черзі кололи мені-йому
що під руки попало…
зі зла на мене…
а з Мазепи глумились, що він Му-Му.

А тоді насміялись, що криха-птаха
залетіла до обрію – й він зотлів,
щоб мені розхотілось гуляти дахом,
роздивлятися звідти яйце землі.
Де в залисинах лісу каліка-стежка
шкутильгає до міста...
А в ньому – ти
забуваєш що я… ну, не те щоб мешкав,
а заходив… вірніше... хотів зайти.

2007
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні