укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.05.15
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Десерт  безсмертя

Доброму часу двічі не бути,
тому душі розсічу білі пути
і  подолаю  халепу і  страхи,
а потім подамся в монахи.

Геть з мого  даху   скажений вітер!

Птиця  строїть комизу в криниці.
Білими нитками шиті чорниці.
Розпукли очиці  – рожеві суниці,
після темниці, після блудниці.

Геть з мого гаю   скажений вітер!

Ти вже їй душу  не розсічеш,
і словом   велике життя  не взрічеш.
Серце не гріє, не б’є джерелом,
з гонором й ревом ти не герой.

Геть з мого раю   скажений вітер!


Мара в печінку в’їлася  салом,
очі вилазять наверх лоба жахом.
Муки, Дрочиловій, грають онуки,
зміюки  не має гірше гадюки.

Геть з мого саду  скажений вітер!


Сам собі граю, сам собі скачу,
Захочу пробачу, захочу завважу.
Все без докору совісті  кину,
сам  собі буду терти спину.

Геть з мого краю   скажений вітер!

Мокро згорів, і ледь під  інстинкти
викрутив  дзигу сонця світинки.
Ой, не забуду  всі  небезпеки,
ясним вогнем згорають бабехи.

Геть з мого  хламу   скажений вітер!

Персте, боюсь у Бога за пазухою,
Версте, боюсь  блудитися жагом.
Як  делікатно   граєш на нервах.
Безсмертно лукава грає в стервах.


Геть з мого яру   скажений вітер!

Переживаю  голос у горлі,
і у три сили б’ю в груди  голі.

Геть з мого ставу   скажений вітер!

Тут саме  яйла   руйнує море,
і під горою скисає горе,
у  жилах якого  розшарпані нерви.
СУзір'я зірок -  арени,  афери.

Геть з мого неба  скажений вітер!

Страшена ярість  на горизонті!
Відвертим полум’ям грають  понти.
Грають жарти  від пупа  думок,
в'яне  уява  від галушок…


Доброму часу двічі не бути...

2008
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні