укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.30
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-589

Фокусируясь на незакрашенном стёклышке калейдоскопа,
засыпаю и вижу дорогу - целиком и до боли свою.
Неурядицы старой закваски по ней удаляются скопом,
а частицы лимонного счастья перед самым капотом снуют.

Да и сам-то капот - аберрация зрения после пустыни,
но упрямые яблоки верят в обратное, что б там оракул ни пел.
Шелохнётся зелёное прошлое, что-то в сознании сдвинет
и безропотно выдаст редчайший по своей креативности перл.

Многокрылое эхо сладчайшую ложь раззвонит над седой Гефсиманью,
вожделенным вождением чудо-седана закрашивая пустоту -
будто точку опоры нашёл оператор и крикнул: "Снимаю!";
будто я рядом с Коськой не сохну, а зрею и даже расту.

Это рута-рутина оплакала и без того кровянистые камни;
это серая змейка дороги не хочет сворачивать в синий ледник забытья.
Где тосол отдаёт васильком и вьюнком, там борщом ненароком не капни
и мопедным клаксоном не вздумай продлить нарочитый форшлаг соловья.

Есть волна. Если скорость её - тридцать три оборота в минуту,
никакой флеш-носитель рутины мой вещий мираж не сотрёт.
Лебеду потеснит молочай. Устремлённый к его парашюту,
я напьюсь его перечно-мятных костьми ощутимых острот.

Вон овчарка унюхала бампер "Пежо", оказавшийся золотом скифов -
негде бедной отлить, потому что реакция сразу вернёт на места
аммиачные тучи, железо и метаболизм бульмастиффов
вместе с эхом знакомого голоса: "Шесть червей. - Явный пас. - Полвиста".

Тарахтит неумело пристроенный кулер, рецепторы пичкая чаем,
а порой даже сбитнем - не то мне так кажется - и на подъезде к реке
отключается разум. Я слишком бесславно дичаю.
Без меня завершают мальчишки народное коммюнике.

До чего ж натуральны ухабы и знаки на флешке забитой подкорки...
Птицеферму минуя, теперь мой двойник рассмешит нумерованных кур.
После судных ночей и его аккуратной парковки
да простит медкомиссия мой неудачный паркур.

2008
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні