укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.23
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Ретроспекция

Откровения вагонного попутчика

Как много песен о родной природе,
Кто только её, мать, не защищал,
А я спою вам о родном заводе,
Который мне путевку в жизнь дал.

Не помню уж, в какой из пятилеток
Пришел на проходную пацаном,
Тогда был оргнабор на малолеток,
Вот так я оказался за станком.

А дальше, жизнь такая, как у многих,
Вечёрка и заочный институт,
В квартиру въехал из трущоб убогих,
Теперь за так квартиры не дают.

Меня учил премудростям работы
Петрович, старый мастер, ветеран,
Травили в перекурах анекдоты
И обсуждали новости капстран.

Вели про Запад часто разговоры:
Свобода там и жизнь там по уму,
Но обрывал Петрович наши споры:
«Вам, дуракам, свобода ни к чему».

Но знания дороги открывали,
Я по карьерной лестнице подрос,
Меня уже интеллигентом звали,
Техническим, но это не вопрос.

С гудком ложились мы тогда, с гудком вставали,
И поднимали плановый процент,
На кухнях сидя, власть свою ругали,
Зашевелилась Польша в тот момент.

И мы зашевелились понемногу,
Нам счастье замаячило вдали,
Мы дружно обратили взоры к Богу,
На улицы из кухонь перешли.

А как нас эти дали искушали,
Как приближали светлые года.
Чем больше мы тогда митинговали,
Тем меньше мы работали тогда.

Как мы тогда уверовали в сказки,
Вдыхая, как наркоз, словесный дым,
И каждый лидер прессой был обласкан,
Электоратом каждый был любим.

И сколько сразу появилось швали,
Бездарностям тогда открылся счет,
Вождями их уже не называли,
Не называя папами еще.

А тот, кто прежде открывал объятья,
Тот душит нас в объятьях долговых.
Они кричали нам: «Все люди — братья!»,
Но не попали мы в число родных.

Свербило  в жопе у интеллигентов,
Свободу нам давай и море прав,
Теперь мы в жопе после тех моментов,
И признаю, был старый мастер прав.

А наш завод — унылая картина,
Он в новый век с долгами перелез,
И мы все так же гнем на дядю спину,
Плевать нам, со свободой или без.

Ведь время нас не учит и не лечит,
Раз логике живём наперекор.
Когда бы не лукавые предтечи,
Был ни к чему бы этот разговор.

2001
г.Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні