П о е т
Що бачу я? В Європі знов
Панують хижі, дикі сили!
І Кандію скропляє кров,
Як окропила Термопіли.
О, не лякається султан,
Бо хто ж обстане за свободу?

Г р е ц і я
Вперед! на турків! за крітян!
За волю братнього народу!

П о е т
Хвала вам, елліни, хвала!
Народе, славою окритий,
Руїна довга не змогла
Твій дух великий загасити.
Але багато ворогів...
Тебе ж - недоля порізнила.

Г р е ц і я
Вперед! На ката! За братів!
Любов потужніша, ніж сила.

П о е т
Нехай же, греки, вас веде
Любов, що й смерті не боїться,
І хай завзяття молоде
Старою славою зміцниться.
Усі народи, кожний край,
Елладо, стануть із тобою.

Д е р ж а в и
Там б'ють людей? Ну що ж! Нехай,
Нехай їх б'ють... в ім'я спокою!

П о е т
Народе крітський! не хились
І не тремти за власне житло;
Елладо! ти дала колись
Європі всій духовне світло;
Якщо твій меч тепер слабий,
Вона зміцнить твою потугу.

Д е р ж а в и
Вперед! На греків! Бий їх, бий!
В ім'я культури за катюгу!

Г р е ц і я
За віщо ж ви повстаєте
На нас? Ми боремся за брата.
Невже караєте за те,
Що дорога нам рідна хата?
Чи так боронять християн
Їх одновірці, їх братове?

Д е р ж а в и
Ура!! На греків і крітян!
На християн в ім'я Христове!