укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44626, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.13
Роздрукувати твір

Сергій Аксьоненко

Вот остался ты один...

*  *  *  
Вот остался ты один
В полутёмном гулком зале
И слова  - «не уходи» -
На экране замигали.

Подземельных поездов
Замолкают в норах звуки ,
Люди мёртвых городов
К тебе тянут свои руки.

Светом налился перрон ,
Холоднее стало в зале –
Это призрачный  вагон
Появился на вокзале.

Вот, счастливого пути,
Пожелал тебе компьютер,
И к двенадцати почти
Подошли на нём минуты.

Распахнул себя вагон,
Полный холода и света
И глаза со всех сторон
Терпеливо ждут ответа.

Ты не хочешь уходить
С подземельного перрона ,
Но прервётся жизни нить,
Если жизни посторонний.

Если только в глубину
Жмёт ступеньки эскалатор,
Если садят на иглу
Тени в белых маскхалатах.

Если из страны живых
Тебя гонят в подземелье,
Если создан мир для них(!)
А ты жить в нём не умеешь,

Если чёрные сердца
Завладели миром сущим
И мертвее мертвеца –
Кто живее всех живущих.

Если стало не хватать
Мест для всех под щедрым Солнцем –
Значит должен ты понять,
Что войти в вагон придётся…

            _______

…И когда в краю живых
Разрушаться станут зданья,
И в метро детей своих
Спрячут бедные созданья,          

Сами сядут на тюки
На заплёванном перроне
И от страха, от  тоски
Зал рыданьями заполнят,

И последний тусклый свет
Электрический померкнет
Выхода отсюда нет –
Сверху власть огня и смерти,

И стучащие сердца
Будто бы осатанели …
И глазами мертвеца
Поезд движется в тоннеле…

        ________        

…Ты приедешь на вокзал,
Остановишь поезд тихо…
Ты посмотришь им в глаза…
И они увидят выход.

2002
Киев
© Сергій Аксьоненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні