укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-454


Хмурые дни, туманные ночи - какое-то всё лобовое.
Пора бы нырнуть в бездонную сущность давних наших обоев.
Вместо капризных фуксий и скуксившихся бегоний
туша за тушей по ним в безвестность плывут дюгони.

Там - я тебе говорю! - уже ничего нет, кроме
необозримого моря, исполненного в монохроме.
Даже последний луч - диковинный, вольтанутый -
будет казаться зелёным целых четыре минуты.

Пускай наносная реальность проистекает быстро:
мы-то с тобой упакованы в этот огромный блистер,
где равновесие сил - что называется, ляля,
и оболочка дразнится, свет извне преломляя.

Стоило ли о каком-то рассвете молить Аврору,
если тебя заведомо кинул Создатель в прорубь?
Прорубь - она и на Марсе медвежья ночная ваза,
но он просчитался, подумав, что нет потайного лаза.

Ровный стального оттенка свет излечит нас от истерик.
Город, прощай! Берег, прощай!.. Да какой в фотошопе берег?
Звёзды не выдержали того, что залетели орлята
в аэродинамический надраенный бурбулятор.

Джокер, что даже потешно, вполне заменяет даму -
вот и плыву я с тобой на кулички к слонопотаму
или к алтарным лежбищам летающих муравьедов,
о коих в последний день бедняга Гонгадзе ведал.

Про автобазу забудь - будет лучше: её же взорвали к чёрту.
Крупная соль омывает тебя по выпуклому фальшборту.
Даже наездников с нашей удачей замучила бы крепатура,
да вымерла вся сухопутная шваль: остались два трубадура.

Оно-то и можно было оставить парочку барсов,
но ты - не Ной; потому и не ной, и о прошлом своём не парься.
Там, где делить больше нечего и сдерживать смех негоже,
останется только кувшинки множить, множить и множить.

2005
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні