укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.02.06
Роздрукувати твір

Василь Слапчук

***

ПРОЛОГ

Висолопивши довгого білого язика,
склянка з молоком падала зі столу.
Кілька дрібних краплин
втрапили хлопчикові на рукав,
він струсив їх і вийшов з кімнати.

Мама нахилилася, щоб поцілувати його,
але завадив брязкіт розбитого скла.
— Що це?! — стривожилася мама.
— Склянка з молоком впала, —
заспокоїв її хлопчик.

Першим прийшов чоловік
у ґумових мисливських чоботах
і з білою інкубаторською куркою під пахвою,
правий порожній рукав
його піджака був заправлений до кишені:
— Візьми, може, навчиш її літати.
— Ви щось чули про день мого народження? —
спитав хлопчик і підкинув курку догори.
Курка здіймалася все вище і вище,
аж поки цяткою не розчинилася в небі.

Біла курка з відрубаною головою
билася крильми об стіни кімнати,
навсебіч порскала кров.
Вікно не витримало натиску,
і безголова курка видобулася на волю.
Крізь розбиту шибку до кімнати текло
синє холодне світло.

— Ти чому в темряві сидиш? —
прочинила мама двері. —
Я гадала, ти ліг спати. —
Хлопчик струсив із рукава
краплину крові.
— Сьогодні мені відкрилося моє ім"я.

Дівчина із заплющеними очима
підставляла лице дощу,
аби жодна краплина
не розминулася з її усмішкою.
Дівчина танцювала.
Хлопчик спинився неподалік.
Одяг на ньому лишався сухим.
— Ти хто? — спитала дівчина.
— ЯВІН, — назвався хлопчик. —
Я скоро виросту.

1996
© Василь Слапчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні