укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.01.23
Роздрукувати твір

Валерій Сухарєв

ПЕСНЯ

Чтоб глаз не устал от заката, переведи
Взгляд на цветное стекло графина, вазы,
Если в доме иконы – лампады; сокрой в груди
Вдох раздраженья и выдох делай не сразу.

Привыкай к угасанью луча, к исчезновенью
Ясных тонов, особенно над водой
Залива в закатной пыли, к затянувшемуся мгновенью
Чайки на глади, какую ни после, ни до

Не видал, но сможешь всё же узнать по крику
И оперенью – приметам этих пенатов…
Белеет над морем маяк – новый Иван Великий –
Ось вращенья и ориентир для всяких пернатых.

Во дни коротких зимних закатов душа
Становится глубоководной, её фосфор и ток
Озаряют сумрак жилья, за шагом шаг
Перебеливая декабрь, как снег не смог.

И фасады светлы, что меловой карьер,
И – от страха осыпаться – трещинами сходясь
К арке, как к переносью – морщины; их экстерьер
И моё отраженье в окне – наглядная связь

Небытия с бытием; побаиваясь окаменеть,
Стать «эгзеги монументум»*, чем-то нетленным,
Вроде домашней мумии, я исследую нети,
Где и исчезну со временем, как метеорит во Вселенной.

И та, что при жизни носила имя Елена,
Покуда астральным мытарством не явлена дата,
Подходит к окну (прижав к батарее колено)
И шепчет в чашечку коже: - Я знала когда-то

Его, - и глядит на медленный снег декабря,
Начавшийся после заката распад небесный.
И допивает чашечку, благотворя
Кошке, поющей собаке зимнюю песню.

* - воздвиг памятник (лат.)

2006
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні