„Осінь – вінець року. О цій порі разом із урожаєм дозрівають думки і почуття. Усе, що наскладалося в скарбниці життєвого досвіду, – таке вагоме, таке важливе і таке потрібне – має бути поділеним, щоб кожен, здобувши свою часточку, став у кількасот разів багатшим, бо натомість і сам може багато чим поділитися.
Розмірено тече ріка буття, але, як казали мудрі, не можна двічі увійти в одну і ту саму воду. Але таку можливість нам дає поезія, бо щоразу перечитуючи улюблені твори, повертаєшся у розмаїтий світ переживань, подій – ще таких начебто недавніх. Такими творами для мене є вірші Світлани Залізняк, видані в ошатній збірочці з такою незвичайною і в той же час дуже поетичною назвою „Присмак сутіні”, яка є свідченням творчого зростання поетки, глибинного і постійного, викристалізованого і гранованого за допомогою слова і, безумовно, досвідом перш за все жінки – ніжної, чутливої, бурхливої, мудрої, глибинної, митця – здатного своєю променистою енергією притягувати до себе людей із тонким, як і в самої авторки, розумінням найтендітнішого поруху душі, людини – здатної взяти на свої плечі переживання, радощі та болі всього людства.
Світлана прекрасно розуміє і співпереживає разом із кожним усі моменти та події, що становлять сутність буття, – і це потужною хвилею віршів вихлюпується з самісіньких глибин її вразливого серця...
Слід сказати, що вірші Світлани Залізняк не просто читаєш, а рахманно смакуєш як найкоштовніший трунок – вишуканий, хмільний, духмяний. Збірка „Присмак сутіні" будить у душі щоразу нові почуття, а сам присмак – щоразу інший: то терпкувато–гіркий, то весняно–крилатий, то обважніло–врожайний, то іронічно–усміхнений, то дитинно–мудрий, а то і розгублено-сумовитий, але завжди – надзвичайно глибокий, що будить від сну байдужості, бо зачіпає такі струни душі, які бринять, відтворюючи дивну, пречудову мелодію життя...
Поспіхом читати вірші Світлани не будеш, бо ще і ще повертаєшся до прочитаного, щоб затримати хоч на хвильку отой промінчик щастя, оте відчуття свята, подаровані зустріччю із справжньою поезією, що зігріває тебе і в хвилини радісні, і в часи невеселі, розбрунькуючи в душі чарівну квітку любові до всьго сущого на землі.
Погодьтеся, непросто віршами сказати про все, що казали до тебе, і сказати так, щоб тебе почули, вирізнили, полюбили, відчули потребу саме в твоїй поезії. А Світлана говорить саме так. Тому слова Ліни Костенко – „Поезія – це завжди неповторність” – ми повною мірою можемо віднести на рахунок Світлани Залізняк, яка плідно працює і є автором уже чотирьох поетичних збірок, остання з яких „Присмак сутіні” є потужним водоспадом незвичайного обдарування поетки”.