укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Ігор Федчишин RSS

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Повідомлення: *


2010.10.26/ .../ Сергій Осока
Пане Федчишин, нам пора мабуть цю дискусію припинити. Навряд чи Ви мене почуєте. Бо я говорю Вам про творчість, а Ви мені - про інше.



Не я її починав...Не стану вас затримувати, а про розділові знаки все ж раджу не забувати, бо саме на парканах їх і не ставлять.
2010.10.25/ Про патріотизм та інші речі/ Сергій Осока
Не знаю що саме на Вашу думку я розумію "перекривлено" (Ви мали на увазі викривлено), однак про жодну демократію в моєму коментарі не йшлося - це Ви щойно самі придумали. Я говорив ТІЛЬКИ про етику і моральні права. І, безумовно, якщо Ви самі вважаєте, що можете говорити про такі речі в таких інтонаціях, то це Ваше право. Боронь Боже мені стояти цьому на заваді. Я лише висловлюю думки... Далі... Пане Федчишин, брати участь у виборчих процесах - на мою скромну думку, безумовно, сильна громадянська позиція, але ще не громадянський подвиг (навіть якщо для цього Ви долаєте чималі відстані). Далі... (ніколи більше не говоріть "згідний", тільки - "згодний"). Досконалість, пане Федчишин, - річ недосяжна, і не дай Боже ні Вам, ні мені сказати колись про свій вірш "Він досконалий". На цьому поет закінчується. Щодо розділових знаків. Пане Федчишин, я дозволяю собі писати без розділових знаків деякі тексти, так. І роблю це аж ніяк не тому, що не знаю де їх поставити, а вважаю, що без них саме цей текст сприймається краще. До речі, розділових знаків не ставлять не лише українські сучасні поети, а й російські, і європейські. Поцікавтесь при нагоді.
Щодо патріотизму. Знаєте, в мене ні разу не вийшло написати вірша про Україну, або про матір. Слова здаються надто безсилими, щоб писати про настільки важливі речі. Досвіду бракне, дух забиває. У Великої Ліни Костенко на всю збірку "Вибране" (маю на увазі тільки вірші, не поеми), здається, тільки ОДИН РАЗ вживається слово "Україна". Патріотизм оцінюють не за цими критеріями просто.
І нарешті, пане Федчишин, якщо Ваші твори навіть читають, то це, повірте мені на слово, мало про що говорить. Читачі є в усього написаного й оприлюдненого, до речі, в написів на парканах теж є свій читач.

І нарешті - "заслужити" право висловлювати свою думку певним чином - можна ЛИШЕ перед самим собою. Однак дуже хотілося б, щоби наступні Ваші полум*яні звернення до материкового українства були принаймні без помилок і русизмів, бо як же тоді їм вірити?

Зовсім не мав на меті Вас образити. Якщо так вийшло - даруйте. Бачу, що Ви все ж налаштовані працювати над собою, і вже тільки це не може не викликати поваги. Шануймося! Творчих успіхів і щедрої музи!

Спасибі, пане Осоко, за вказані помилки. Я вже писав, що не вишукую надто мудрих слів і пишу так, як відчуваю.По вашому, щоб написати про Батьківщину, чи про матір - потрібно неодмінно звершити подвиг? Я думаю інакше - ми згадуємо про них тоді, коли їх втрачаємо. А треба говорити, писати про це постійно, щоби з маленьких літ у серці кожного українця горіла та іскорка поваги до рідної неньки і рідної держави. Ви назвали це "шароварщиною"? Цікаво як ви називаєте вірші деяких авторів, переповнених суперсучасних слів, часом і не цілком пристойних, без будь-якого змісту, які так обширно друкуються для нашої молоді? Чи добавлять вони читачам якісь етичні відчуття, чи зародять патріотизм?
Я в Португалії з 1999року і зараз нас тут називають "украйнянами" і з задоволенням беруть на роботу, а 11 років назад навіть не знали, що така нація існує.Чи знаєте ви, Сергію, що Україна кожен рік отримує від двох до трьох мільярдів доларів інвестицій у вигляді допомоги заробітчан своїм родинам. Це гроші, які не потрібно віддавати, а лише перевести у гривневий еквівалент і на них майже тримається вся бюджетна сфера. Близько 7 мільонів таких як я правдами і неправдами тиняються по світах з надією, що Україна от-от вилізе з затяжної кризи і забезпечить  пристойною роботою своїх громадян, а ви дорікаєте їм, що вони "не в процесі". Поезія, шановний, - це не професія, це стан душі, це біль її і тривоги, які самі виливаються у віршовані рядки, я так розумію.  

2010.10.25/ Громадянине! Ось настав твій час/ Сергій Осока
Вже не говорячи навіть нічого про "даш" і "передаш", які, безумовно, є просто кальками з російської мови, і свідчать однозначно не на користь автора, як нібито патріота, особисто мене в цьому тексті бентежить етичний бік справи. Себто - на авторській сторінці написано "живу і працюю в Португалії". А цей зразок класичної шароварної поезії - по суті заклик до дії людини, яка сама, власне, не в процесі... У тексті "Дожилася, Україно" автор (чи то ліричний герой) проклинає "запроданців" і "яничарів"... У вірші "Доволі сумно" - закликає "зазирнути правді в очі".

Так от... На мою скромну думку, право писати подібні речі в подібних  інтонаціях потрібно заслужити. Заслужити - справою, а не порожнім словом. Василь Стус, Тарас Шевченко, Ліна Костенко таки мають святе право звертатися до народу з закликами. Їм дозволяє доля, талант і загальне визнання. А щодо Вас, шановний пане Федчишине, то для того, щоб лити сльози і закликати, спершу варто би просто БУТИ зі своїм народом.


Шановний пане Осоко!
Я завжди був зі своїм народом - це по-перше. По-друге: якось перекривлено ви розумієте демократію, якщо я, такий же українець як і ви, маю заслужити право висловлювати свою думку. По-третє: ви неуважні - я в Португалії ТИМЧАСОВО! Але це не мішало мені їхати за триста кілометрів в посольство і брати участь у всіх попередніх виборах.
Чи я маю право? Маю! мої батьки були репресовані, померли зовсім молодими, і я добре знаю, що теке "вільне" радянське суспільство.
Щодо помилок. Згідний, мені ще далеко до досконалості, але я пишу тією мовою, якою розмовляє більшість моїх земляків, які не мали можливості навчатися на журналістських факультетах, бо працювали, як прокляті, щоб прогодувати сім"ю, щоб вижити. А от декотрі філологи пишуть вірші без розділових знаків, а то й просто нецензурщину - і це вважається нормальним.
  Я ніколи не порівнював себе з Василем Стусом, Ліною Костенко, чи тим паче з великим Кобзарем. Я пишу те, що відчуваю, і, якщо мої твори читають - виходить не так і погано. А хто з нас більший патріот - покаже час.  
2010.10.24/ запитання/ Слово
"Даш", "передаш"...  Звідки ці слова у текстах? З якої мови?
2010.10.22/ Диму без вогню не буває/ землячка (Львів)
Шановний Ігоре, щиро дякую за вірші, читаю їх з захопленням. Сили Вам і творчої наснаги



Спасибі, Землячко!!!
2010.10.13/ І знов здіймалось ввись твоє знамено/ Тамара  Дьяченко
Дякую за вірші, Ігоре!
       Щиро,
             ТАМАРА ДЯЧЕНКО


Спасибі і вам, Тамаро!
2010.10.13/ відгук/ Читачка
Вкажіть, будьте ласкаві, на сторінці контактну адресу. Тоді можна буде одержувати відгуки - справжніх критиків.
Гарного вам настрою.


Ви можете посилати відгуки на електронну адресу через кнопку "написати листа", дякую.
2010.10.12/ Завмер Хрещатик/ постiйний читач,лiтературний критик  Вiктор М (Запорiжжя)
Шановна Лано,може то вам потрiбно допомогти?Раджу  для порiвняння почитати вiршi вiдомого поета Николая Рубцова,от там можна "язик зламати", так  його твори в шкiльнiй програмi проходять, вiдбиваючи при цьому в учнiв iнтерес  до поезii. Iгоре,читаю вашi вiршi з захопленням та насолодою.Твори  пронизанi любов"ю та болем,радiстю та смутком,розгортають душу до самоi основи...Не вiдпускайте цю музу!Натхнення вам шановний поете!Творiть!


Спасибі, Вікторе!
2010.10.11/ "Завмер Хрещатик"/ Лана
Раджу знайти редактора для текстів. Терміново. Бо не буде читачів... Кожен текст волає про допомогу. :)
2010.10.09/ Ні.../ Думка
Що Ви, я доброзичливо пишу. :)
Дивом-дивуюся... Все. Не потурбую. Творіть.

« ... 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні