Наталка Фурса

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2010.07.09/ отзыв\В тобі бунтує те, що не збулось, / Татьяна
	Спасибо, Наталья, за хорошик стихи с глубокими философскими подтекстами! Удачи вам и сил! ------------ Дякую, пані Тетяно, за підтримку - і зичу Вам того ж навзаєм.
	2010.07.04/ Безтямно/ Ігор Павлюк
	Привіт, Наталочко. Легко і файно пишеш. А живеш як?.. Із поважною любов*ю Ігор. -------------------- Дякую, Ігоре, за те, що обізвався. Вибач, що відповідаю не відразу. Як живу? А так, як і пишу - бо ж ти написав однозначно з іронією, погодься :). До речі, недавно стала бабусею - можеш вітати :)
	2010.04.01/ Ви праві, Н.Фурсо/ Дарина (Київ)
	Це справді - "найкращий вибір у просторі цьому й часі – сказати йому «спасибі» і в чистім вогні спалить…". Повірте мені, поетко з Полтави.
	2010.03.29/ Даруйте/ Олександр Загайний (Кременець)
	Даруйте, Наталко, але частина Ваших віршів - це переказ банальних речей у не дуже зграбній формі. Знаючи трохи Ваші неабиякі можливості, не можу не зауважити: новий період Вашої творчості поки що не дає гармонії смислу і форми. Не ображайтеся, Бога ради, але те, що здається Вам глибиною, не є нею. З нетерпінням чекатиму на нові Ваші твори, які б могли опротестувати мій - можливо, занадто суворий - присуд. __________________ Дякую, пане Олександре, за відвертість. Ви мене не образили і я, звичайно ж, не образилася, бо… я знаю, що мої вірші здебільшого банальні (саме тому я й назвала свою останню в часі книжечку - «Нічого, крім повторень», і я не кокетувала з читачем, а свідомо й, погодьтеся, самокритично, «напрошуючись» на їдку пародію, оцінювала свій «доробок»). Одначе назвати вірш банальним аж ніяк не означає те саме, що визнати його поганим. Той, хто пише, приречений відкривати свій велосипед і шукати свій шлях до вже відомої Америки – при цьому, можливо, іноді для когось відкривати їх уперше. «Чистих», справжніх першовідкривачів нині практично немає. Всі йдуть слідами – навіть тоді, коли їм здається, що йдуть цілиною. І завжди знайдеться хтось, хто - аргументовано чи ні - закине будь-кому банальність чи / і недосконалість форми. Ваші слова, погодьтеся, можуть слугувати, перепрошую, «банальною» критикою на адресу практично кожного письменника, навіть класика. При цьому те, що Ви вважаєте банальністю, хтось сприймає як відкриття, і чим більше знає критик (читач, рецензент), тим більше, закономірно, банальностей і недосконалостей він бачить. Одначе спасибі Вам, що Ви незайве нагадали мені про мої гріхи і про те, що я повинна працювати і не розчаровувати свого читача, - це значно корисніше за похвалу.    Колись один знаний професор говорив нам на лекції: «Про любов сказано все, але не всіма» (замість «любов» тут може стояти інше слово: смерть, радість, весна, земля тощо). За бажання цей афоризм теж можна назвати банальним, правда ж? Йдеться ж передусім про те, ЯК, ЯКИМИ ЗАСОБАМИ, В ЯКІЙ ФОРМІ подано ту чи іншу думку (можливо, для когось і банальну). А оскільки досконалість не має меж, то, відповідно, можна завжди закинути  авторові, що він недостатньо працює – із формою, зі словом і т.д. Це як потрапити пальцем у небо.    Одначе я Вам дякую за те, що Ви звертаєте увагу на мою творчість взагалі і щиро висловили свою оцінку тут. Ви мене вельми подивували тим, що обмовилися про мої «неабиякі можливості» в контексті  того, що Ви трохи знаєте мою творчість. Я буду Вам дуже вдячна, якщо Ви конкретизуєте свої закиди. Де, на Вашу думку, я виявила свої такі можливості і була близька до… ммм… неповторності? Які вірші з виставлених тут (частина взята з останньої книги) видалися Вам надто банальними і невправними?
	2010.03.27/ А що робити – знаєш/ Ицхак Скородинский (Харьков виртуальный)
	Интересная находка - эти двери... _____________ Дякую за те, що Ви знайшли це разом з автором :)
	2010.03.24/ -/ Тетяна Бондар (Луцьк)
	Привіт, Наталко! Зраділа, коли побачила на сайті Ваші вірші, бо, скажу щиро , вони мені подобаються. Я вже вам казала - мудрі , філософські, повчальні...Тільки : а маєте інтимну лірику? Було б цікаво...Весна ще й до того ж! ---------- Дякую, Тетянко, за увагу. Звичайно, я маю й лірику - аж дві книги. Але то було раніше, в іншому, так би мовити, житті. Нині на зміну коханню прийшла філософія - цілком закономірно :)). Втім, можливо, я щось і сюди поставлю - зі старого або й... нового (хоча нині на цю тему в мене трапляються радше винятки). Але Вашу пропозицію пам*ятатиму :). Ще раз дякую
	2010.03.23/ Ач, летить! Птаха горда, вільна/ Макс (Кременчук)
	"Милуй перших і задніх, і тих, що завжди в кутку: їм завжди буде мало, і їм – не буває доста…" Спасибі, Наталко. Близький мені цей Телесик, ох, і близький. До кінця вірша він у мене таки вселився. ---------------------------- Отже, "телесиків" стало більше, що загалом сумно... Дякую, Максе, за... причетність.
	2010.03.20/ Відповідь Олексі Кацаю/ Наталка Фурса
	Який ти уважний, Олексію - у такому великому Всесвіті роздивився мій ледве помітний крок :). Що то значить - фантаст: і велике бачить, і маленьке не прогавить, - ну, сказано - господар макро- і мікрокосмосу :). Звичайно ж, оселитися на якійсь новій віртуальній планеті легше, ніж змінити, скажімо, роботу у містечку Полтаві... :) Дякую за привітання! Ти виявився першим моїм "гостем" - з чим тебе і вітаю навзаєм! :)))))))
	2010.03.20/ відповідь Н. Стешенко/ Наталка Фурса
	Дякую, Наталю, за добрі слова. Приємно, звичайно, отримати поціновувачку практично відразу ж після першої публікації на сайті :).
	2010.03.18/ Вітаю!/ Наталя Стешенко
	Глибокі філософські твори. Особливо сподобалися "Зарубки". Тут рідко доводиться читати твори, подібні вашим за силою думки. Розміщайте ще! Я - ваша поціновувачка.