Іван Андрусяк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.08.28/ двічі на день помирає і воскресає/ Мар'яна Невиліковна
	мені імпонують люди, що не бояться робити досконале. зараз-бо модно бути пройдисвітом. настільки ж, наскільки модно вривати рядки, мішати коктейль з псевдо-оригінальних думок, впадати в поетичні крайнощі.. Ви мабуть дуже смілива людина - не цуратись доброти, мудрості і логічності у собі.
	2008.07.18/ талмуд від андрусяка/ Pavlo Polonych (Lviv-Kyiv-Poltava)
	ТАЛМУД ВІД АНДРУСЯКА Знаменитий поет Іван Андрусяк-старший якось  скаржився, що критика його надто вихваляє, через що у автора поступово склався комплекс повноцінності. Ми, в свою чергу, спробуємо прописати пану-Івану власні ліки аби даний комплекс не лише утвердився, але й пройшов успішно період стагнації і приніс, врешті, авторові приємне заспокоєння. А розбір нової книги поета «Писати мисліте» нам у  цьому допоможе. Андрусяк відомий серед літературного кола найперше своїм специфічним письмом. Іноді це нагадує юнака, у котрого ніколи не закривається писок. Таке враження, що поет пише, пише і пише без перестанку. Удень, вночі, під час вживання їжі, на роботі, коли займається сексом тощо. І коли б шановний автор придушив якогось дня  у собі внутрішнього цензора  ми б змогли отримати на гора за невеличкий проміжок часу сотні томів специфічної поезії. Отож нова книга «Писати мисліте» ( видавництво «Факт», Київ, 2008 р.). Пропоновані вірші тут, як зазначається, писалися протягом 2004-2007 років. Почасти вони друкувались у періодиці. Пригадую добірку з «Кур’єра Кривбасу», на жаль не всі вірші звідти потрапили до «Писати мисліте». Але що запам’яталось так це спроба Андрусяка привселюдно вилаятись, що, зазвичай, не властиве автору. Оформлення збірки ( 128 стор.)  автор доручив великому художнику України Богдану-Олегу Горобчуку. Чиє ім’я і заслуги виведено в особливий спосіб, а саме продубльовано на середині сторінки, так ніби зазначення імені і знака власності на художні вироби недостатньо поруч імені самого ж автора книги. У мене особисто склалось враження з цього приводу так ніби  поет Іван Андрусяк сам чи поневолі змушений був розплачуватись, щонайменше рекламою, за видану йому чергову збірку поезій. У даному ж разі   позиціонуванням  Горобчука молодшим приятелем, з котрим якось за чашкою кави чи спільним викуренням цигарки домовились про такий собі творчий тандем: ти мені а я тобі. Знаменитість поезії Івана Андрусяка  вбачаю у його стилю. Автор проорав собі нішу і відтак  безпечно смакує плодотворами свого ума спонукаючи читачів робите те ж саме. І навіть прожовування одного й того ж не загрожує авторові  літературним забуттям. Навіть якби поет не написав більш нічого, уже те, що видав цілком його вводить в історію української літератури. Хоча, звісно, піти дорогою Калинця слабо. Важливо те, що Андрусяк думає що пише, тобто пише найперше розумом. Поет не вважає своїх читачів дибілами, бо ж сам не є таким. Тому то мені і дивно, що автор тягне за вуха представника люмпенської школи покоління двотисячників. Поезією Андрусяка приємно зачитуватись. Там легко, уже після декількох рядків, можна опинитись посеред лісу, майже реально торкаючись трави чи порослого мохом дерева. Хоча його поезія і не належить до  легких. Тут потрібна специфічна підготовка. Таке собі введення у віршологію автора. Бо якщо, наприклад, поезію Ігоря Павлюка читаєш серцем, то поезію Івана Андрусяка найперше розумом, інтелектом. Сподіваюсь наша коротка розмова не залишить на душі читачів неприємного осаду, а  спонукатиме, за закликами Поета, писати та мислити, і, додам від себе, читати!                                                                                                                Павло ПОЛОНИЧ,                                                                                                                Львів-Київ-Полтава
	2008.06.02/ Дякую!/ Коляда
	Був оце на книжковому ярмарку. Придбав "писати мисліте". Я просто в захваті. Я тепер, коли мене хтось питатиме, чом таку музику сумну пишу, буду Андрусякові вірші показувать. Можна?
	2008.02.23/ місяць вповні – а косо/ Богдана Шацька (Івано-франківськ-Київ)
	Браво!!!!
	2007.12.04/ Дякую, пане Колядо!/ Іван Андрусяк
	Тим паче, що мені, ясна річ, не байдуже...
	2007.09.25/ Добридень, може вам і байдуже/ Коляда
	які там у кого враження. Але от "жовтня безсила снага" так якось резонансно забриніло всередині, що от - вирішив про це Вам написати. Дуже сподобався цей текст.
	2007.09.21/ Мої вітання/ Сергій Негода
	Вітаю, Іване, з отриманням сторінки на сайті. Чекаю твоїх нових віршів.