Опубліковано: 2008.01.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Анатолій Мельник

***

Шляхи перехрестились, збіглись, як светри, країни.
В кутку зажурились незаймані ще домовини.
Зима постаріла без снігу і стогне на дворі.
Ми в місті, ми разом і тяжко коханням ми хворі.
Чорніє від часу міська страхітлива споруда,
Фіранки на вікнах-- бавовна, чи може полуда.
В кімнаті великій поволі життя вичахає...
Кохання мотив лине з вуст твоїх та не стихає.
Ми виживем разом, хай місто поволі вмирає.
Й архангел на небо розгублені душі збирає.
Ми віримо в літо, у вічність, у вимір безмежний,
І мертвих, як пастки, цураємось ми обережно.
2008
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9901/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives