Опубліковано: 2007.12.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Петро Долголенко

***

Бедна душа моя, бедна.
Далекой звездочкой мерцала
В ее ночи  лишь ты одна,
Теперь вот и тебя не стало.
Подернулся осенним льдом
Мой взгляд. А ты тепла просила...
Ужели я и вправду дом,
В котором жить  невыносимо?
В котором вход давно забит,
В котором нет ни зим, ни весен,
В котором, сколько ни зови,
Вовек никто не отзовется.
В том доме даже эха нет,
Там лишь одно хранится свято -
Квадратик белый на стене,
Где твой портрет висел когда-то.
- Прости! Прости! – кричу тебе –
Мне страшно в стенах этих ветхих!
…А может это просто ветер
Гудит в моей печной трубе…
1973
© Петро Долголенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9648/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives