Анатолій Мельник ЗБУЛОСЬ ОМРІЯНЕЗбулось омріяне! В моїх обіймах ніжних Творила ти гармонію життя. Згасали ліхтарі, гули джмелі у вишнях, А ми будили пошепки буття! Твоїх гарячих вуст терпкі на смак щедроти, Твоїх ласкавих рук безмовний зойк і рух, І пестощі, і сміх, і сльози, і турботи, І безтурботність-- все захоплювало дух. Омріяне, освячене збулося! У хвилях лагідних твого волосся Я захлинався, але ж плив і плив... У вишнях білосніжних, У хащах снів і слів, Кохання нашого щастливий линув спів!
|
2002 © Анатолій Мельник |