укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.11
Роздрукувати твір

Сергій Аксьоненко

ПОПЫТКА ГАДАНИЯ НА КОФЕЙНОЙ ГУЩЕ

Пальцы  мелкою  дрожью,  
Значит,  нервы  ни  к  чёрту,  
Опрокинута  ложка  —  
Кофе  пыльный  и  чёрный.

И  по  скатерти  белой  
Силуэты  ложатся,  
Впрочем,  я  на  пределе,  
И  мне  может  казаться.

Силуэты  ушедших  
Женщин  в  дальние  дали,  
Ворох  дней  сумасшедших  
Из  прошедшего  давит.

Клуб  табачного  дыма  —  
Утешение  в  старость.  
Если  бЫла  любима,  
Значит,  не  оставалась,

Если  даже  осталась,  
То  любовь  уходила  —  
Усмехается  старость  
Из  табачного  дыма.

Положи  сигарету  —  
Не  бери  её  вовсе,  
Но  плохою  приметой  
Чёрно-бурая  россыпь.

Кофе  лёг  на  предметы,  
Всё  в  коричневой  пыли,  
Как  безводное  лето.  
Но  ведь  были  вы,  были!

А  по  скатерти  крошки.  
Кофе  чёрный  и  пыльный...  
...  Говорил,  что  хороший,  
А  они  уходили...

Я  на  почве  песчаной  
Строил  прочный  фундамент  —  
На  любовь  и  на  счастье  
Сил  себе  не  оставил.

Если  вдуматься  глубже,  
Что  должно,  —  то  случилось  —  
Мне  гадали  по  гуще  —  
Жизнь,  увы  (!)  получилась.

Врёте  —  не  было  жизни,  
Жизнь  не  пыль  на  предметах,  
Я  не  так  её  мыслил,  
Проходя  по  рассвету.

Я  мечтал  об  атаках,  
Верил  в  светлое  завтра,  
А  теперь  я  за  кадром  —  
Солнце  рвётся  на  запад.

И  выпытывал  сильно  
Я  о  жизни  прохожих,  
И  девчонку  спросил  я,  
В  чёрной  куртке  из  кожи:

Это  было  в  финале,  
Мне  шепнула  не  глядя  —  
— "Вам  такую  давали  —  
Ты  прожил  её,  дядя..."

Жизнь  на  донышке  чашки...  
Не  гадайте  по  гуще  —  
Нам  положено  счастье  —  
Непременно  получим.

1993
Луганск
© Сергій Аксьоненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні