Опубліковано: 2007.12.10
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Марина Матвєєва

***

Был бы Он вечно маленьким,
В круге волхвов и ягнят.
Был бы Oн вечно маленьким
И никогда не распят.
Был бы Он вечно маленьким,
С руку Марии, и
Радость мы всю отдали бы,
Всю Eму, что могли,
Нам бы не знать печали и
Быть в умилении
Вечном от вечно маленькой
Искры Большой Любви.
Не быть бы Ему подростком,
Чтоб не теряться в пути
И никогда бы взрослым,
Дабы на крест нейти.
То не вина Пилата…
Времени не простив,
Это судьба распята:
Детям должно расти.
И вырастают смертники
Времени на поклон.
Не воскресают смертники,
Лишь воскресает Он.
…Нет бы, чтоб вечно маленьким –
Вечное Рождество!
Был бы он вечно маленьким,
Не было б ничего.
2007
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9281/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives