укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.07
Роздрукувати твір

Марина Матвєєва

***

О, эта женская лирика, пух тополиный, цветочечки…
Вдовушка, мужа которой убило упавшее дерево,
пишет, что счастлива тем, что он был, и не хочется ей,
чтоб другие писали о нем то, что ею самой не проверено.
Грустной девчонке семнадцатилетней советует:
«Что ты вся в ранах, в отчаянье грешном потеряна,
видишь цветочки и пух тополиный, и ветром так
славно качается (…это проклятое…) дерево,
видишь, я пережила и осталась счастливой, а ты еще
не переживала такого, а девочка морщится:
О, эта женская лирика, чутких чистилище,
Старая, добрая, вечно живая уборщица.
А знаешь ли ты, вдовушка, чувствительная к цвету и запаху моря и сосенок, как это, войти в храм, встать перед иконой, закрыть глаза, расслабиться, ни о чем не думать, а просто смотреть кино, которое крутит тебе Бог перед внутренним взором, а Он показывает такое, что не запушишь никаким тополиным пухом,
и это в семнадцать, и так изнутри ты расстреляна,
что свет обагрен, будто снег на дуэли, до бурого…
Ах, нежная женская лирика, валит деревья и
складирует трупы под их же облезлою шкурою.
А где-то на небе живет режиссер, и не ведаешь
ты, вдовушка, новых его нерожденных сценариев,
где кажется пух тополиный смертелою ветошью,
на теле земли, где решенья ее персональные
покуда растут и ветвятся в тупом ожидании
всех этих, что заживо счастливы в солнечных лучиках.
О, чертова женская лирика, о преисподняя дань ее
Иисусу-младенцу, чтобы не взрослел и не мучился…

2007
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні