Опубліковано: 2006.10.25
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Василь Дробот

Хоть лес и голый, но живой...

* * *

Хоть лес и голый, но живой,
Прозрачный, ладный.
Стою с покрытой головой –
Еще прохладно.

И каплет с веток, а верней –
Сквозь кроны – с тучи,
И с устремившейся за ней
Гряды летучей.

Природа месяцы спала.
Прошли поминки,
И сходит снег, а у ствола –
Уже травинки.

Не чья-то жизнь, а просто жизнь
В меня стучится.
А я не чувствую межи:
Я ей частица.
2006
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/916/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives