Валентин СолодовникІмперські фантазіїСкорила іспанська пампаси і Анд верховіття.
Реве португальською в Ріо весела юрба…
Ну чим наші предки займались в минулі століття?
“О горе тій чайці…” – співали? Ну просто ганьба!
А й справді, невже по історії ми мазохісти?
Хоч мали багато пророків, співців, вояків.
Іспанці – бійці! Попри вісім століть реконкісти,
Іще й на конкісту урвали чимало років.
Допоки в нас бились та драли з китайки онучі,
Та здобич ділили при світлі червоних заграв,
Давно вже уславив ім`я Амеріго Веспуччі,
Хоч, як і Колумб, не Італії шлях він проклав.
Землі у нас досить, не треба заморських колоній.
Та й час їх минув і ніколи не верне… А втім,
Якби говорили вкраїнською сотні мільйонів,
Ніякий Валуєв напевне б не був нам страшним!
Багато б ми встигли – нащадки глибоких традицій,
Та все заважав нам який-небудь клятий Батий.
Хороший народ ми – ніяких імперських амбіцій!
Такий роботящий, співучий – ну просто святий!
Можливо і нам перед світом є чим похвалитись:
Ракети і храми, родючих земель – не сходить,
Та їдуть краяни до добрих іспанців – вклонитись…
А що, як дозволять на хату грошей заробить?
|
2006
м. Київ © Валентин Солодовник |
