У нашої Оксаночки
Таке хороше вбраннячко:
Шовкова спідничка,
Білі черевички,
На голівці кучерявій
Аж чотири стрічки!
Встане рано-зранку
Дівчинка Оксанка,
Вдягне обережно
Трусики мережані,
Сорочечку з батисту,
Три разки намиста,
На маленькі ніжки
Шовкові панчішки.
А як довго чепуритися, —
То не дивно й забаритись!

В дитсадок прийшла Оксанка —
Всі вже сіли до сніданку.
Всі малята чепурненькі,
Всі в халатиках синеньких,
— Що ж ти пізно так, Оксаночко?
Ой, яке ж у тебе вбраннячко!
Як в папуги какаду
В зоологічному саду! —

А Оксанка подивилась,
На порозі зупинилась:
— Я не хочу граться,
Бо помнеться плаття,
Бантики розв’яжуться,
Туфельки замажуться.
Я не хочу сісти, —
Може, тут нечисто.
Я не хочу бігати,
Бо порву намисто!

Всі малята в дитсадку
Вийшли граться на лужку.
Бігали, сміялися,
На гойдалці гойдалися,
Квіти рвали у лісочку,
Будували дім з пісочку,
Доганяли бабку,
Сполохнули жабку,
Розглядали їжака
І рогатого жука.

А дівчинка Оксанка
Стоїть сама на ганку.
Вона не може граться,
Бо помнеться плаття,
Бантики розв’яжуться,
Туфельки замажуться,
А веселий вітерець
Перекрутить комірець.

Вихователька прийшла
І халатик принесла.
Тут Оксаночка зраділа,
Вмить халатик цей наділа,
Розв’язала швидко стрічки,
Поскидала черевички,
І намиста три разочки,
І батистову сорочку —
І побігла босоніжки
По зеленому моріжку
Квіти рвати, танцювати,
Дім з пісочку будувати,
Розглядати їжака
І рогатого жука!