Опубліковано: 2007.11.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Петро Долголенко

***

А небо держится на соснах,
Неразговорчивых и грозных...
Что ж, видно жребий их таков –
Стоят, как на посту солдаты,
И пальцы судорожно сжаты
На скользких глыбах облаков.
И дрожь натянутой струны,
Как сердца гул в вершинах где-то,
И вздулись, словно вены, ветви
От напряжения у них.
Я к этим соснам прихожу;
И, скован вещей тишиною,
Я словно становлюсь сосною
И небо на плечах держу.
1970
© Петро Долголенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8753/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives